Аутоімунні антитіла по АВО зі стандартними еритроцитами (без крові партнера) (опитувальне супроводження)

Аналіз аутоімунних антитіл по системі АВ0 із використанням стандартних еритроцитів (без крові партнера) – це метод дослідження для виявлення аутоантитіл, що можуть призводити до аутоімунних реакцій в організмі. Ці антитіла атакують власні клітини організму, зокрема еритроцити, що призводить до їх руйнування. Даний аналіз спрямований на дослідження наявності антитіл у системі АВ0, які можуть з’являтися при певних захворюваннях, таких як аутоімунна гемолітична анемія, або при змінах імунної системи.

При проведенні аналізу використовуються стандартні еритроцити, тобто донорські зразки, що відповідають певним групам крові в системі АВ0 (групи крові А, В, АВ, 0), але без участі крові партнера або інших зразків. Використання стандартних зразків дозволяє виключити можливі взаємодії з антитілами партнера і мінімізувати ризик хибних результатів. Стандартні еритроцити змішуються з плазмою пацієнта, і за наявності аутоантитіл відбувається аглютинація (злипання еритроцитів). Результати аналізу дозволяють оцінити активність аутоантитіл і допомагають у встановленні діагнозу та виборі подальшої тактики лікування.

Існує два групові аглютиногени – А і В, і два групові аглютиніни – α та β. Наявність тих чи інших аглютинінів та аглютиногенів визначає групу крові. Якщо з якихось причин у кров  потрапляють чужі аглютиногени, то  запускається реакція “антиген-антитіло” і вони знищуються аглютинінами. При цьому відбувається склеювання несумісних еритроцитів – аглютинація. саме через це при переливанні так важливо використовувати кров, що не містить аглютиногенів, проти яких реципієнт має антитіла. Тобто, повністю сумісну донорську кров.

Імунні антитіла утворюються в результаті ізоіммунізації при парентеральному надходженні в організм несумісних антигенів за системою АВ0 при іногрупній вагітності, при переливанні крові, несумісної за системою АВ0, а також іноді при проведенні імунізації. Такі стани можуть супроводжуватися підвищенням рівня антитіл в крові пацієнтів. 

Розрізняють імунні повні і неповні антитіла. Повні антитіла агглютинують еритроцити в сольовому середовищі, хоча іноді аглютинація може відбуватися і в колоїдному середовищі. Повні антитіла відносяться до класу М, з`являються рано, не мають великого практичного значення в розвитку гемолітичної хвороби новонароджених, так як мають велику молекулу, і майже не проникають через плаценту. Неповні агглютинуючі і блокуючі антитіла класу G, А агглютинують еритроцити в колоїдному середовищі, в сироватці, в альбуміні. Вони з`являються пізніше, легко проникають через плаценту, тому мають вирішальне значення в розвитку гемолітичної хвороби новонароджених.

 Імунізація при вагітності по АВ0-системі розвивається тоді, коли мати має групу крові 0 (так як в цьому випадку еритроцити не мають агглютиногенів ні типу A, ні типу B), а дитина має групу крові А (90%) або В (10%), в окремих випадках - АВ. Імунні антитіла по АВ0-системі на відміну від антитіл по резус-системі, починають зв`язуватися з фетальними еритроцитами в більш пізні періоди, зазвичай, в передродовому періоді, крім того гемоліз еритроцитів у недоношених дітей практично не виникає, тому що А - і В-властивості еритроцитів плода дозрівають пізніше, ніж Rh - фактор.

Цей аналіз є важливим при:

• вагітності (профілактика конфлікту), спостереження за вагітними при іногрупній вагітності;
• проблемах виношування вагітності;
• гемолітичній хворобі новонароджених;
• при підготовці до гемотрансфузії.

Тест використовується для виявлення позитивних антитіл перед трансфузією; реакції на переливання крові; гемолітичної хвороби новонароджених і аутоімунних гемолітичних анемій.

До аналізу може бути доданий опитувальник для збору додаткової інформації про пацієнта: наявність симптомів анемії (слабкість, швидка втомлюваність), попередні випадки вагітності чи трансфузій, наявність хронічних захворювань, що можуть впливати на імунну систему, або ж сімейну історію аутоімунних розладів. Це допомагає лікарю краще зрозуміти можливі причини аутоімунної активності і зробити більш точні висновки щодо стану пацієнта.

Показання для призначення

Визначення антигрупового конфлікту;виявлення причин гемотрансфузійних ускладнень;для диференціальної діагностики можливих причин гемолітичної хвороби новонародженого;при невиношуванні вагітності;при спонтанних викиднях в анамнезі;при спостереженні за вагітними із групи ризику (профілактика групової сенсибілізації);при підозрі на гемолітичну хворобу плода за даними інших досліджень (наприклад, збільшення печінки з УЗД);за наявності гемолітичної хвороби новонароджених у попередньої дитини;у схемі підготовки до гемотрансфузії;при імуногематологічному обстеженні пацієнтів із гемотрансфузійними ускладненнями.

Правила підготовки пацієнта

За 24 години не вживати алкоголь. За 4 години витримати голодування, виключити жирну їжу. Можна пити воду. За 1 годину не палити. Безпосередньо перед обстеженням виключити фізичні навантаження та стреси. Для дітей до 1 року - бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями, або безпосередньо перед наступним годуванням.

Інтерпретація аналізу базується на наявності або відсутності аглютинації (злипання) еритроцитів після змішування плазми пацієнта з донорськими еритроцитами певної групи крові. Ось як зазвичай інтерпретують результати:

 1. Відсутність аглютинації:

 • Якщо аглютинації не відбувається, це свідчить про відсутність аутоімунних антитіл до еритроцитів у системі АВ0. Такий результат вказує на те, що імунна система пацієнта не атакує власні еритроцити, і загрози аутоімунної гемолітичної анемії або інших аутоімунних ускладнень немає.

 • Пацієнт, найімовірніше, не має аутоімунного руйнування еритроцитів.

 2. Позитивний результат аглютинації з еритроцитами певної групи крові:

 • Позитивна аглютинація свідчить про наявність аутоантитіл у плазмі, які взаємодіють з еритроцитами відповідної групи крові (А, В, АВ або 0). Це може вказувати на наявність аутоімунних антитіл, які можуть спричиняти аутоімунне руйнування власних еритроцитів.

 • Результати допомагають визначити, чи аутоімунна реакція обмежена певними антигенами на еритроцитах.

 3. Інтенсивність аглютинації:

 • Інтенсивність аглютинації (слабка, помірна, сильна) може свідчити про рівень активності аутоімунного процесу. Сильна аглютинація може свідчити про високу концентрацію аутоантитіл і підвищений ризик гемолізу.

 • При слабкій аглютинації це може вказувати на невелику кількість аутоантитіл, яка не завжди призводить до клінічних симптомів, але вимагає моніторингу.

Загалом, дослідження аутоімунних антитіл у системі АВ0 є важливим етапом у діагностиці аутоімунних розладів крові, дозволяючи виявити потенційні загрози для пацієнта й допомагаючи лікарям оптимізувати терапевтичні підходи.

Аналіз, який покаже наявність антитіл, які є основною причиною гемолітичного захворювання новонароджених. Призначають аналіз, коли потрібно визначити антігрупповой конфлікт, вирішити (виключити) питання про можливе гемотрансфузійним ускладненні, виключити або підтвердити гемолітичну хворобу у новонароджених дітей. Також дослідження призначається у випадках з не виношує вагітностями, при викидні, якщо є підозри на гемолитическое захворювання у плода або таке захворювання є у попередньої дитини. Для аналізу здається кров, перед здачею якої протипоказано курити і вживати жирну їжу.