Liver-9-line імуноблот - діагностика аутоімунного гепатиту(антитіла до антигенів: M2, sp100, gp210, SLA/LP, LKM-1, LC-1,F-актин, альфа-актин, тропоміозин)

Аналіз Liver-9-line імуноблот є сучасним лабораторним методом для діагностики аутоімунного гепатиту (АГ) та інших аутоімунних захворювань печінки. Він визначає наявність специфічних антитіл до дев’яти антигенів: M2, sp100, gp210, SLALP, LKM-1, LC-1, F-актин, α-актин і тропоміозин. Ці антитіла вказують на аутоімунне пошкодження печінкових клітин і жовчовивідних шляхів, що допомагає диференціювати різні форми аутоімунних хвороб печінки, включаючи первинний біліарний холангіт (ПБХ), аутоімунний гепатит (АГ) типів 1 і 2, а також перехідні синдроми (overlap-синдроми).

Аналіз Liver-9-line призначається при підозрі на аутоімунний гепатит або інші захворювання печінки з аутоімунним компонентом. Основними показаннями є:

 • підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ) без інших очевидних причин;

 • хронічний гепатит нез’ясованої етіології;

 • жовтяниця або свербіж шкіри невідомого походження;

 • ураження печінки у пацієнтів з іншими аутоімунними хворобами (наприклад, ревматоїдним артритом або системним червоним вовчаком);

 • оцінка ризику перехресних синдромів (наприклад, ПБХ+АГ);

 • моніторинг ефективності терапії та активності хвороби у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями печінки.

Підготовка до аналізу:

Аналіз проводиться на венозній крові, і спеціальна підготовка зазвичай не потрібна. Проте для забезпечення точності результатів рекомендується:

 • утриматися від їжі за 8-12 годин до здачі крові (натщесерце);

 • уникати інтенсивних фізичних навантажень та емоційного стресу напередодні аналізу;

 • повідомити лікаря про прийом лікарських препаратів, які можуть вплинути на імунологічні показники (наприклад, імуносупресанти чи кортикостероїди).

Інтерпретація результатів:

Позитивний результат тесту вказує на наявність антитіл до одного чи кількох антигенів. Наприклад:

 • Антитіла до M2 свідчать про первинний біліарний холангіт.

 • Антитіла до sp100 і gp210 також є маркерами ПБХ, причому gp210 асоціюється з активною стадією хвороби.

 • Антитіла до LKM-1 і LC-1 характерні для аутоімунного гепатиту типу 2.

 • Антитіла до F-актин, α-актин і тропоміозину є маркерами аутоімунного гепатиту типу 1 і свідчать про пошкодження гепатоцитів.

 • SLALP пов’язаний із перехресними синдромами.

Негативний результат знижує ймовірність аутоімунного компонента, але не виключає діагнозу, якщо є клінічні симптоми та інші відхилення.

Результати слід аналізувати у комплексі з клінічними даними, біохімічними тестами (печінковими пробами) та результатами інших лабораторних або інструментальних досліджень. Тільки лікар (гепатолог чи ревматолог) може надати точний висновок та визначити подальшу тактику лікування.

Таке лабораторне дослідження як це спрямовано на визначення антитіл різного їх класу, але однаково негативно впливають на аутоіммунну систему людини. Наявність таких антитіл говорить про захворювання, таких як аутоімунний гепатит, цироз. Для аналізу пацієнти здають венозну кров. Здається вона стандартним методом, з ранку, натщесерце, попередньо виключивши сигарети перед її здачею. Аналіз також призначають і після пройденого терапевтичного курсу, з метою оцінки ефективності лікування і трохи пізніше в профілактичних цілях.