ПЛР Ureaplasma spp., урогенітальний зішкріб(кількісне визначення)

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – це високоточний метод молекулярної діагностики, що дозволяє виявити та визначити кількість ДНК Ureaplasma spp. у зразках біоматеріалу. До складу Ureaplasma spp. входять два види бактерій: Ureaplasma urealyticum і Ureaplasma parvum. Вони можуть бути частиною нормальної мікрофлори урогенітального тракту, але при надмірному розмноженні здатні викликати запальні процеси.

Кількісний аналіз дозволяє оцінити ступінь бактеріального навантаження та визначити, чи є уреаплазма клінічно значущою в конкретному випадку.

Аналіз ПЛР з кількісним визначенням Ureaplasma spp. проводиться у таких випадках:

 • Діагностика урогенітальних інфекцій: при симптомах уретриту, цервіциту, простатиту, кольпіту (болісне сечовипускання, свербіж, нетипові виділення).

 • Диференціація носійства та активної інфекції: низькі концентрації уреаплазми можуть свідчити про безсимптомне носійство, а високі – про патологічний процес.

 • Проблеми з репродуктивним здоров’ям: безпліддя, невиношування вагітності, підозра на вплив уреаплазми на сперматогенез.

 • Контроль після лікування: оцінка ефективності антибактеріальної терапії, оскільки зниження рівня ДНК уреаплазми свідчить про позитивну динаміку.

 • Виявлення уреаплазми у статевого партнера: якщо інфекція підтверджена в одного партнера, необхідно перевірити іншого.

 • Скринінг перед плануванням вагітності: особливо важливо для жінок із ризиком ускладнень або при підготовці до штучного запліднення.

Підготовка до аналізу:

 • За 48 годин до аналізу: утриматися від статевих контактів, не використовувати місцеві антисептики, вагінальні або уретральні засоби.

 • За 2 години до забору матеріалу: не мочитися, щоб уникнути вимивання бактерій.

 • Для жінок: аналіз не проводять під час менструації, оптимальний період – через кілька днів після її завершення.

 • Для чоловіків: при дослідженні еякуляту необхідно утримуватися від статевих актів 2–3 дні.

Інтерпретація результатів

Результати аналізу подаються у кількісному вираженні (копії ДНК Ureaplasma spp. на певний об’єм біоматеріалу):

 • Низька концентрація може свідчити про носійство без клінічного значення.

 • Помірний рівень може бути ознакою перехідного стану між носійством та активною інфекцією.

 • Висока концентрація вказує на ймовірну роль уреаплазми у розвитку запального процесу.

Лише лікар, враховуючи кількісний показник, клінічні симптоми та інші аналізи, може ухвалити рішення щодо необхідності лікування.