Сифіліс-визначення антитіл до трепонемного антигену збудника сифілісу

Аналіз на антитіла до трепонемного антигену використовується для діагностики сифілісу — інфекційного захворювання, викликаного бактерією Treponema pallidum. Він виявляє специфічні імуноглобуліни (IgM і IgG), які організм виробляє у відповідь на інфекцію.

Суть аналізу

Тест базується на визначенні антитіл до білків збудника сифілісу. Він є трепонемним тестом і вважається більш специфічним, ніж нетрепонемні аналізи. Виявлення антитіл свідчить про контакт із збудником, незалежно від стадії захворювання або наявності симптомів.

Причини призначення аналізу:

 • Симптоми сифілісу: виразки або ерозії на шкірі чи слизових, висип, лімфаденопатія.

 • Скринінгові дослідження: перед хірургічними втручаннями, під час вагітності, при плануванні вагітності, у донорів крові чи органів.

 • Контакт із інфікованою особою: тест рекомендований для людей, які мали незахищений статевий контакт із носієм сифілісу.

 • Контроль лікування: оцінка ефективності терапії та виключення повторної інфекції.

 • Диференціальна діагностика: для виключення сифілісу при виявленні неспецифічних симптомів.

Підготовка до аналізу:

 • Кров для аналізу здається натщесерце, зазвичай у ранковий час.

 • За 8-12 годин до дослідження слід утриматись від прийому їжі; дозволяється пити лише воду.

 • Виключити вживання алкоголю та жирної їжі за 24 години до здачі крові.

 • Інформувати лікаря про прийом ліків, які можуть вплинути на результати тесту.

Інтерпретація результатів

 • Позитивний результат свідчить про наявність антитіл до Treponema pallidum. Це може вказувати на:

 • активну фазу інфекції (первинний, вторинний або третинний сифіліс);

 • перенесений і вилікуваний сифіліс (антитіла можуть залишатись протягом усього життя).

 • Негативний результат означає відсутність антитіл, що найчастіше свідчить про те, що людина не інфікована. Однак у ранніх стадіях захворювання антитіла можуть ще не виробитися (серонегативний період).

 • Хибнопозитивний результат можливий при аутоімунних захворюваннях, вагітності, інших інфекціях або після вакцинації.

Для підтвердження діагнозу сифілісу лікар може призначити додаткові дослідження, такі як нетрепонемні тести (RPR, VDRL) або повторний трепонемний тест. Інтерпретацію результатів завжди проводить лікар, враховуючи клінічну картину та анамнез пацієнта.

Лабораторне дослідження, яке підтверджує наявність антитіл в крові, що викликає таке захворювання як сифіліс. При цьому аналіз показує позитивний результат навіть на самій ранній стадії захворювання. Призначають його як для підтвердження захворювання, так і для моніторингу самого лікування. Часто на дослідження направляють і вагітних жінок, щоб виключити сифіліс. Як матеріал для дослідження знадобиться венозна кров. Беруть її з ранку, до того як пацієнт встигне прийняти їжу. З рідини можна пити лише воду.