Цистатін С

Цистатін С — це низькомолекулярний білок, що постійно виробляється всіма ядровими клітинами організму. Його концентрація в крові залежить переважно від швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) у нирках, що робить цей показник надзвичайно чутливим маркером ниркової функції. На відміну від традиційного креатиніну, рівень цистатіну С не залежить від статі, віку, м’язової маси або дієти, тому він вважається більш точним у багатьох клінічних випадках.

Показання до призначення аналізу

Аналіз на цистатін С призначають при підозрі на порушення функції нирок, особливо на ранніх етапах, коли рівень креатиніну ще залишається в межах норми. Він рекомендований у таких випадках:

 • хронічна або гостра ниркова недостатність;

 • моніторинг функції нирок у пацієнтів із цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю;

 • контроль стану нирок після трансплантації;

 • оцінка функції нирок у дітей, літніх пацієнтів або осіб з низькою м’язовою масою;

 • уточнення результатів при сумнівних показниках креатиніну або розрахункової ШКФ.

Підготовка до аналізу

Для проведення тесту береться венозна кров. Особливої підготовки не потрібно: можна здавати аналіз у будь-який час доби, натще або після їжі. Однак для більшої точності часто рекомендують утриматися від їжі за 4–6 годин до здачі крові. Слід повідомити про всі прийняті ліки, оскільки деякі препарати можуть впливати на ниркову функцію.

Інтерпретація результатів

Рівень цистатіну С у сироватці крові прямо відображає швидкість клубочкової фільтрації: при зниженні функції нирок концентрація білка підвищується. Його показники використовуються для точного розрахунку ШКФ за допомогою спеціальних формул (наприклад, CKD-EPI).

На відміну від креатиніну, який реагує на погіршення ниркової функції із запізненням, цистатін С дозволяє виявити навіть незначне зниження фільтраційної здатності нирок, що важливо для ранньої діагностики хронічної хвороби нирок та попередження її ускладнень.

Таким чином, аналіз на цистатін С є високочутливим, надійним та сучасним інструментом оцінки ниркової функції, який може стати ключовим у клінічному рішенні щодо тактики лікування пацієнта.