Цитологічне дослідження тонкоголкових біопсій молочної залози до 6 скелець

Цитологічне дослідження тонкоголкових біопсій молочної залози (до 6 скелець) — це мікроскопічний аналіз клітин, отриманих шляхом пункції новоутворень або підозрілих ділянок у тканинах молочної залози. Метод дозволяє виявити ознаки доброякісних, запальних або злоякісних змін на клітинному рівні.

Це дослідження належить до малоінвазивних, безпечних та ефективних методів первинної діагностики патології грудних залоз. Його перевагою є швидке отримання результату та висока діагностична інформативність за належної якості забору матеріалу.

Причини призначення аналізу:

 • Виявлення ущільнень, вузлів, кіст, мас у молочній залозі під час пальпації, УЗД або мамографії;

 • Наявність патологічних виділень із соска;

 • Контроль за динамікою доброякісних утворень (фіброаденом, кіст) або післяопераційних змін;

 • Підозра на запальні процеси (наприклад, мастит, абсцес);

 • Скринінг онкопатологій, зокрема у пацієнток з обтяженим сімейним анамнезом або високим ризиком раку молочної залози;

 • Диференціація між реактивними, гіперпластичними та злоякісними клітинними змінами.

Підготовка до аналізу:

 • Спеціальної підготовки не потрібно, але бажано проводити процедуру поза менструальним періодом, коли тканини менш чутливі.

 • Якщо пацієнт приймає антикоагулянти (препарати для розрідження крові), необхідно повідомити лікаря.

 • Рекомендується уникати механічного тиску на груди або самостійного масажу напередодні аналізу.

 • Процедура проводиться в амбулаторних умовах і триває кілька хвилин.

Інтерпретація результатів:

Клітини, отримані за допомогою тонкої голки, наносять на предметні скельця (до 6), фіксують і фарбують для подальшого мікроскопічного аналізу цитологом. У результаті описуються:

 • Тип клітин (епітеліальні, жирові, лімфоїдні, атипові тощо);

 • Кількість та збереженість клітин;

 • Наявність ознак проліферації, дисплазії, злоякісної трансформації;

 • Ознаки запалення, некрозу або фонових змін.

Результат класифікується умовно як:

 • Нормальні/доброякісні зміни;

 • Підозрілі/атипові клітини невизначеного значення;

 • Малігнізація/злоякісні клітини.

Цитологічне дослідження дозволяє сформувати попередній діагноз і визначити подальшу тактику — спостереження, повторна біопсія або хірургічне втручання.