Імунограма розширена (клітинна і гуморальна ланка)

Імунограма — це комплексне дослідження, що дозволяє оцінити стан імунної системи людини. 
Дане дослідження дозволяє охарактеризувати лімфоцитарну ланку клітинного імунітету: процентне співвідношення основних субпопуляцій, їх абсолютну кількість в крові, а також рівень активації. Лімфоцити експресують ряд поверхневих і цитоплазматичних антигенів, унікальних для своєї субпопуляції і стадії розвитку. Фізіологічна роль їх може бути різною. Ці структури є мішенями при імунофенотипуванні лімфоцитів як антигенні маркери різних субпопуляцій, присутність яких визначають за допомогою мічених моноклональних антитіл. Поверхневі антигенні структури на клітинах, які виявляються моноклональними антитілами, назвали кластерами диференціації (CD, clusters of differentiation). Кластерам диференціації з метою стандартизації присвоєні певні номери. Використовуючи флюорохром-мічені моноклональні антитіла, які зв'язуються з певними CD, можна зробити підрахунок вмісту лімфоцитів, що відносяться до різних по функції або стадії розвитку субпопуляцій.

До основних компонентів розширеної імунограми належать:

1. Кількість лейкоцитів та їх підтипів: Лейкоцити є основними клітинами імунної системи. Розширений аналіз включає підрахунок кількості нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів та базофілів, що допомагає визначити тип імунної відповіді.

2. Лімфоцитарні субпопуляції: Включають визначення рівня Т-лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+), В-лімфоцитів (CD22), та натуральних кілерів (NK-клітини, CD16+). Ці показники є критичними для розуміння стану клітинного імунітету та здатності організму боротися з інфекціями і пухлинами.

3. Імуноглобуліни (IgA, IgM, IgG): Це антитіла, які відіграють ключову роль у гуморальному імунітеті. Їхні рівні можуть вказувати на наявність хронічних інфекцій, аутоімунних захворювань або імунодефіцитів.

4. Фагоцитарна активність: Включає аналіз здатності фагоцитів (моноцитів та нейтрофілів) поглинати та знищувати патогени. Це важливий показник для оцінки вродженого імунітету.

Показання для призначення

Рецидивуючі інфекції, інфекційні захворювання з хронічним і затяжним перебігом. Підозра на генетично обумовлений або набутий імунодефіцит. Аутоімунні захворювання. Алергічні захворювання.Контроль терапії цитостатиками, імунодепресантами та імуномодуляторами. Маркер виявлення первинного або вторинного імунодефіциту і контроль проведення імуномодулюючої терапії.

Клінічне значення

Імунограма показує стан клітинного і гуморального імунітету, допомагає оцінити лікарю імунологічний статус пацієнта для призначення правильної терапії. За своєю суттю, імунограма – це комплексний аналіз.

Підготовка до аналізу

За 8 годин витримати голодування, виключити жирну їжу. Можна пити воду. За 2 години допускається легкий прийом нежирної їжі: дітям до 5 років і дорослим з протипоказаннями по голодуванню. Безпосередньо перед обстеженням не палити. виключити фізичні навантаження та стреси. Погодити з лікарем застосування глюкокортикоїдних гормонів, цитостатичних, імуносупресуючих та імуностимулюючих препаратів (аміксин, тілорон та ін.).

Інтерпретація
Зниження кількості Т-лімфоцитів (CD3 +) свідчить про наявність первинного або вторинного імунодефіциту. Ці зміни можуть бути транзиторними (оборотними) або постійними. Для правильної клінічної інтерпретації зниження кількості Т-лімфоцитів необхідні дані анамнезу, клінічної картини, отримуваних ліків. Глибоке зниження кількості Т-лімфоцитів спостерігається при вроджених комбінованих імунодефіцитах у дітей. Для уточнення характеру зниження кількості Т-клітин необхідна оцінка в динаміці.
Кількість Т-хелперів (CD3 + CD4 +) знижується при таких захворюваннях:
• ВІЛ-інфекція
• транзиторне зниження може спостерігатися при деяких вірусних інфекціях (кір, SARS-CoV2)
• важкі бактеріальні інфекції і сепсис
• вроджений тяжкий комбінований імунодефіцит та інші комбіновані імунодефіцити
• вплив іонізуючої радіації
• лікування цитостатиками, кортикостероїдами, імуносупресантами, препаратами, направленими проти Т-лімфоцитів
• отруєння важкими металами, пестицидами, в т.ч. діоксином.
• опікова хвороба
• відразу після важкого фізичного навантаження (у спортсменів).
Зниження кількості Т-цитотоксичних лімфоцитів (CD3 + CD8 +) виникає за тих самих причин, що і зниження інших популяцій Т-лімфоцитів.
Кількість В-лімфоцитів (CD19 +) знижується при таких станах як:
• вроджена гіпогамаглобулінемія або агамаглобулінемія
• вплив іонізуючої радіації
• лікування цитостатиками, імунодепресантами, антитілами до В-лімфоцитів
• отруєння важкими металами, пестицидами
Зниження кількості В-лімфоцитів у хлопчиків нижче 2% разом із агамаглобулінемією, свідчить про наявність вродженого імунодефіциту - Х-зчепленої агамаглобулінемії (хвороба Брутона)
Зниження кількості В-лімфоцитів разом із зниженням кількості Т-лімфоцитів або NK-клітин свідчить про комбінований імунодефіцит.
Зниження кількості NK-клітин (CD3-СD16/56 +) може свідчити про наявність комбінованого імунодефіциту, а також спостерігається при тривалій імуносупресивній терапії.

Аналіз, що включає в себе цілий комплекс показників, які допомагають лікареві оцінити імунну систему його пацієнта. Простими словами, результати дослідження покажуть здатність імунної системи протистояти різним захворюванням. Як матеріал досліджується венозна кров, перед здачею якої потрібно відмовитися від спиртних напоїв (за добу), їжі (за 12 годин). Не можна вживати лікарські препарати, але при цьому заздалегідь обговорити це питання з лікарем. Також за півгодини до здачі крові не можна палити. Якщо аналіз призначають дітям, для них рекомендації трохи інші, які обов'язково розповість лікар, що направляє дитину на дослідження.