Мідь

Мідь (Cu) — це життєво важливий мікроелемент, який бере участь у багатьох біологічних процесах, зокрема:
•  синтезі гемоглобіну та колагену,
•  роботі ферментів,
•  захисті від окисного стресу,
•  імунній функції,
•  утворенні сполучної тканини та кісток,
•  функціонуванні нервової системи.

Симптоми дефіциту міді включають нейтропенію, анемію (не чутливу до препаратів заліза), остеопороз, різні ураження кісток та суглобів, знижену пігментацію шкіри, неврологічні симптоми, порушення роботи серця. Дефіцит всмоктування міді може спостерігатися при дифузних захворюваннях тонкого кишечника, у грудних дітей (особливо недоношених) на мідьдефіцитному молочному харчуванні, у пацієнтів при тривалому парентеральному харчуванні з дефіцитом мікроелементів або препаратів цинку типу пеніциламін. Симптоми отруєння солями міді (дія фунгіцидів, поглинання розчинів, що містять мідь) характеризуються нудотою, блюванням, головними болями, проносом, болями в животі. При отруєнні міддю можливі ураження печінки, жовтяниця та гемолітичний шок. Для оцінки статусу міді доцільно дослідити вміст міді у плазмі в комплексі з визначенням церулоплазміну та визначення екскреції міді із сечею. Також існує баланс мікроелементів: цинк і мідь конкурують за всмоктування в кишківнику, тому надмірний прийом цинку може викликати дефіцит міді, і навпаки.

Показання для призначення:

•  Оцінка рівня міді в організмі. 
•  Підозра на інтоксикацію солями міді. 

Клінічне значення

Діагностика: хвороби Вільсона, первинного жовчного цирозу печінки, первинного склерозуючого холангіту.

Підготовка пацієнта

За 24 години Не вживати алкоголь. За 4 години витримати голодування, виключити жирну їжу. Можна пити воду. За 1 годину не палити. Безпосередньо перед обстеженням виключити фізичні навантаження та стреси. Для дітей до 1 року - бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями, або безпосередньо перед наступним годуванням.

Інтерпретація

Низький рівень міді — можливі причини:
•  Недостатнє надходження з їжею.
•  Порушення всмоктування (целіакія, хвороба Крона).
•  Дефіцит церулоплазміну.
•  Хвороба Менькеса (генетичне порушення обміну міді).
•  Тривалий прийом цинку (конкурентне всмоктування).
•  Захворювання печінки.
•  Деякі синдроми мальабсорбції.

Симптоми дефіциту міді:
•  Анемія, яка не реагує на залізо.
•  Порушення імунітету.
•  Втома, м’язова слабкість.
•  Остеопороз.
•  Неврологічні порушення.

Підвищений рівень міді — можливі причини:
•  Хвороба Вільсона (спадкове накопичення міді в організмі).
•  Запальні процеси (мідь — маркер гострої фази).
•  Отруєння міддю (рідко).
•  Деякі захворювання печінки.
•  Вагітність.
•  Вживання оральних контрацептивів.

Симптоми надлишку міді:
•  Гепатит, ураження печінки.
•  Психічні розлади, агресія.
•  Тремор, судоми.
•  Порушення зору.
•  Жовтяниця.

Продукти, багаті на мідь:
•  Горіхи (особливо кеш’ю).
•  Насіння (гарбузове, соняшникове).
•  Морепродукти (устриці, краби).
•  Печінка.
•  Какао, чорний шоколад.
•  Цільнозернові продукти.